Запобігання та профілактика корупційних правопорушень в закладі освіти

      НАЗК у своїй роботі з викривачами користується формулюванням, поданим у Законі України «Про запобігання корупції». Цей закон окреслює декілька важливих умов, які визначають викривача корупції. Отже, викривач – це фізична особа, яка:

1. Володіє інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – фактичними даними, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення та особу, яка вчинила правопорушення;

2. Переконана у достовірності цієї інформації;

3. Отримала цю інформацію під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання.

     Якщо хоча б одна з цих умов не виконана, особа не може вважатися викривачем, і НАЗК не може розглядати повідомлення від неї.

 

              Повідомити інформацію про корупційні порушення можна спеціальними каналами:

• внутрішніми – керівнику або уповноваженому підрозділу чи особі органу або юридичної особи, де викривач працює;

• регулярними – спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, органам досудового розслідування, органам, відповідальним за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншим державним органам, установам, організаціям;

• зовнішніми – через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.

      Проте якщо особа повідомляє інформацію, яка явно містить ознаки корупції, у листі чи під час особистого прийому, то таку інформацію також розглядають як повідомлення викривача, якщо усі вказані вище умови дотримані.

                     

                               Нормативно-правова база з питань запобігання проявам корупції

    1. Конституція України

    2. Кримінальний кодекс України

    3. Кодекс України про адміністративні правопорушення

    4. Закон України "Про запобігання корупції"

    5. Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"

    6. Закон України "Про доступ до публічної інформації"

    7. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 01.01.2010 № 251-V

   8. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 265 "Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки"

  9. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 "Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"

 10. Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950

  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 № 706 "Питання запобігання та виявлення корупції"

 12.Типова антикорупційна програма юридичної особи, затверджена рішенням Національного агентство з питань запобігання корупції від 02.03.2017 № 75, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.03.2017 за № 326/30194

 13. Методологія оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016 № 126,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 р. за № 1718/29848

  14. Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 № 2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 липня 2016 р. за № 987/29117

 15. Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджені рішенням Національного агентства України з питань запобігання корупції від 29.09.2017 № 839

  16. Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю.